Андрій Костинський "Будинок загиблий мій"

Ця книга є щоденником з перших днів війни до літа 2024 року. Те, що в ньому є віршовані рядки, швидше за випадковість листа, що фіксує те, що відбувається: біль за розстрілюваний Харків, за покинутий батьківський будинок, спалена вщент квартира, загиблі кішки, евакуація рідних, життя в сірій зоні серед палаючих навколо будинків без їжі, світла і тепла при мін ульта, переживання за дітей, які повернулися до рідного міста під постійні обстріли, блекаути, спалена вщент рідна школа, безвісти зниклі та загиблі рідні та близькі… І необхідність залишатися в психічній рівновазі, щоб не збожеволіти.